Прогулянка серед монастирських аркад, річкових краєвидів та бігу биків — мандрівка Памплонами

Перед нами стоїть кафедральний собор Санта-Марія ла Реаль де Памплона, розташований у самому серці старого міста Памплони, столиці Наварри. Чи замислювалися ви коли-небудь, як будівля може зберігатися майже в первозданному вигляді протягом багатьох століть? Саме це робить цей собор унікальним — він є найбільш збереженим кафедральним собором у Іспанії.

Перший храм на цьому місці збудували у XII столітті в романському стилі, але після обвалу у 1391 році його майже одразу почали відновлювати вже у готичному стилі. Між 1392 та 1501 роками постала будівля, яку ви бачите сьогодні. Гострокутні готичні арки та делікатна кам'яна різьба у клуатрі — справжня перлина. Чи бачили ви колись готичний клуатр? Саме тут ви можете відчути його витонченість і спокій, які притаманні цим архітектурним елементам.

Ще одна цікавинка — ковані решітки в храмовій частині, створені в 1517 році Гільєрмо де Евернатом. Вони відокремлюють вівтар і є вражаючим свідченням майстерності тогочасних ковальських ремісників. А чи знаєте ви, що саме тут королі Наварри складали свою присягу? Фігура Діви Марії Санта-Марія ла Реаль над головним вівтарем символізувала для них вірність і захист.

У клуатрі також є басейн, що нагадує про битву при Лас-Навас-де-Толоса — невеликий історичний знак, який демонструє тісний зв’язок між історією та архітектурою цього місця. Крім того, у соборі розташований діоцезальний музей із середньовічними дерев’яними фігурками Марії — справжня скарбниця для тих, хто цікавиться сакральним мистецтвом.

Якщо вам цікаво, наскільки голосно може бути тут вгорі: у північній вежі дзвонить «Ля Марія» — найбільший досі діючий дзвін Іспанії. Уявіть, як його звук розноситься над містом і супроводжує людей протягом століть.

Фасад, який ви бачите, насправді не готичний — його оновили у XVIII столітті в класицистичному стилі. Це захопливе поєднання різних епох, яке візуально розповідає історію собору.

І наостанок цікава деталь: собор є важливим пунктом для паломників на шляху святого Якова до Сантьяго-де-Компостели. Кожен, хто проходить тут, відчуває особливу атмосферу, що наповнює це місце вже багато століть.

Отже, коли наступного разу будете прогулюватися Памплоною, приділіть хвилину, щоб помилуватися деталями цього собору — він розповідає історії, що виходять далеко за межі каменів і мурів.

Подивіться на цю вражаючу споруду — це Французькі ворота, одні з шести оригінальних міських брам Памплони й найкраще збережені серед них. Їх спорудили в 1553 році, тобто майже 500 років тому, і вони були головним входом для усіх, хто прибував із Франції до міста. Уявіть лише, скільки людей тут проходило — торговців, паломників на шляху святого Якова та подорожніх різного роду.

Отже, ми стоїмо на Мості Магдалени – споруді, що від XII століття поєднує райони Памплони. Уявіть собі, скільки людей пройшло цими каменями за століття – торговців, паломників, місцевих мешканців. Цей міст – не просто перехід через річку Арга, а частина живої історії.

Ви коли-небудь замислювалися, чому на лівому березі стоїть хрест? Цей хрест привезли сюди в 1965 році зі святого міста Сантьяго-де-Компостела. Він є подарунком першому товариству друзів шляху святого Якова в Наваррі. Таким чином він нагадує про важливість цього місця для паломників, які йдуть своїм шляхом. Тихий свідок, що розповідає про зв’язки і зустрічі.

Чи знаєте ви, що Міст Магдалени в 1939 році оголошений національною пам’яткою? Це означає, що його захищають як культурну цінність особливого значення. Ця відзнака підкреслює роль моста в історії та ідентичності Памплони і всієї Наварри.

Коли ви переходите міст зараз, уявіть, як його зводили майже 900 років тому – без сучасних машин, лише за допомогою ремісничої майстерності та терпіння. Камені під вашими ногами збережуть сліди часу й розкажуть про місто, яке не раз оновлювалося, не забуваючи свої корені.

Тож, стоячи тут, варто на мить зупинитися і відчути зв’язок між минулим і сьогоденням. Міст Магдалени – це не просто міст, а символ історії, людей і шляхів, якими вони йдуть.

Ми стоїмо біля мосту Магдалени — одного з найстаріших об'єктів у Памплоні, який існує від 12-го століття та перетинає річку Арга. Уявіть, скільки людей пройшло цим шляхом протягом століть — особливо прочан, які йшли шляхом святого Якова, прибуваючи з таких місць, як Зубірі чи Ларасоанья, у місто. Цей міст був для них першою зустріччю з Памплоною, справжніми воротами до міста.

А що ж робить цей міст унікальним? Погляньте на його п’ять арок — вони не просто круглі, а злегка загострені. Одна з арок навіть «сліпа», тобто без отвору під нею, і служить для підтримки конструкції. Трикутні опори та напівкруглі підпори — це хитрі архітектурні рішення, які дозволяють мосту стояти майже 900 років.

Чи знаєте ви, що міст Магдалени у 1939 році проголосили національною пам’яткою? Це підкреслює його важливість для історії та культури Памплони. Хоча він дуже старий, у 1963 році його відреставрували, додавши сучасні елементи, щоб зберегти міст у хорошому стані для майбутніх поколінь, не втрачаючи його старовинного шарму.

Наприкінці мосту ви, мабуть, помітите кам’яний клуатр, що, ймовірно, датується 16-м століттям й позначає вхід до шляху святого Якова в місто. Для багатьох прочан це особливий момент — вони розуміють, що їхня мета вже близько.

Цікаво, що міст Магдалени нагадує міст Королеви у Пуенте-ла-Рейні — ще одну важливу споруду на шляху святого Якова. Обидва мости — справжні шедеври середньовічної мостобудівлі, які демонструють, наскільки функціональними й водночас естетичними були споруди того часу.

Отже, стоячи тут і дивлячись на річку Арга, пам’ятайте: цей міст не лише з’єднує два райони міста, але й переплітає історію, культуру та людей протягом століть. Як думаєте, скільки історій він міг би розповісти, якби міг говорити?

Ми стоїмо перед Пласа де Торос у Памплоні — однією з найвражаючих арен для кориди в Іспанії та справжнім серцем міста. Чи знаєш ти, що ця арена була зведена між 1920 і 1922 роками і нині може вмістити понад 19 000 глядачів? Це найбільша арена у Наваррі і третя за масштабом у світі за кількістю місць після арен у Мехіко та Мадриді.

Пласа де Торос з’явилася на місці старої арени, яка згоріла у 1921 році, а в 1922 році її урочисто відкрили. Архітектор Франсіско Уркола зі Сан-Себастьяна доклався до створення цього витвору. У 1966 році Рафаель Монєо провів ремонт і розширення, завдяки чому арена має не лише функціональний, а й архітектурно вражаючий вигляд із характерними трикутними бетонними конструкціями.

Можливо, ти питаєш себе: чому ця арена така відома? Все дуже просто — це фінішне місце легендарного бігу биків, який щороку проходить під час фестивалю Сан-Фермін з 6 по 14 липня. Щоранку о 8 годині бики біжать сходами Куеста-де-Санто-Домінго прямо сюди, на Пласа де Торос. Це видовищна подія, дуже відома в усьому світі і що приваблює тисячі туристів.

Однак арена використовується не лише для боїв биків — тут також проходять концерти та інші заходи, що надає їй багатофункціональне значення в житті міста. А чи знав ти, що власником Пласа де Торос є Casa de la Misericordia de Pamplona? Це благодійна організація, що опікується літніми людьми — цікавий контраст у порівнянні з енергійною атмосферою арени.

Уяви тільки, скільки історій можуть розповісти ці стіни — від перших кроків биків до радісних натовпів на концертах. Пласа де Торос — це більше ніж просто арена, це живий символ культури й історії Памплони. Тож наступного разу, коли тут буде якийсь захід, згадай, що ти стоїш на місці, яке вже понад 100 років є центром традицій і спільноти.

Огляньтеся навколо — перед вами пам'ятник «Енсьєрро», вражаюча скульптура, що оживляє знаменитий біг із биком у Памплоні. А ви коли-небудь замислювалися, як можна втілити таку динамічну подію у бронзі? Саме це зробив баскський митець Рафаель Уерта.

Пам'ятник відкрили у 2007 році неподалік від арени, де щороку відбувається цей біг. Спочатку тут було лише двоє бігунів і один бик, але цього виявилося замало, щоб передати всю енергію дійства. Тож скульптуру доповнили — тепер ви бачите 19 фігур: шість биків, трьох провідних биків, званих кабейрос, і десять бігунів у різних моментах бігу.

Уявіть, як це — опинитися посеред шаленої гонки! Скульптура відтворює саме це: бігуни, що мчать уперед, тих, кого наздоганяють бики, і навіть тих, хто падає. До речі, митець зобразив себе одним з бігунів, які саме впали — маленька таємниця, котру можна знайти тут.

Фігури виготовлені з патинованої бронзи і стоять на платформі з граніту та залізобетону. Під ногами — бруківка, що нагадує славнозвісну вулицю Естафета, одну з ключових доріг цього забігу. Це створює відчуття, ніби ви самі серед події.

Цей пам'ятник — не лише витвір мистецтва, а й жива історія столітньої традиції, яка прославила Памплону у світі. Зупиніться на мить і уважно роздивіться деталі — кожна фігура розповідає власну історію і передає напруження «Енсьєрро» безпосередньо вам.

Отже, ми стоїмо на Кальє-Майор — одній із центральних вулиць історичного серця Памплони. Чи коли-небудь замислювалися, чому ця вулиця така важлива для міста? Вона поєднує дві значущі церкви — Іглесія-де-Сан-Сатурніно на одному кінці і Іглесія-де-Сан-Лоренцо на іншому. Це робить її своєрідною життєвою артерією старої Памплони.

Проте Кальє-Майор — це не просто шлях між будівлями, а й міст між минулим і сьогоденням. Тут розташована ратуша Памплони, Каса-Консісторіаль, з її вражаючим бароковим фасадом. Це справжній архітектурний пам'ятник, який демонструє, наскільки важливою була і залишається ця вулиця для міського життя.

А ви знали, що Кальє-Майор разом із Кальє-Естафета утворюють традиційний маршрут знаменитого забігу биків під час святкувань Сан-Ферміна? Навіть якщо сьогодні ви не побачите тут биків, відчувається енергія та історія, які пронизують цю вулицю.

Огляньтеся навколо: вулиця всіяна різноманітними магазинами, кав’ярнями та ресторанами. Тут булькає життя, і це ідеальне місце, щоб відчути справжню Памплону — не лише як турист, а як частина міста.

Недалеко знаходиться Пласа-дель-Кастільйо — центральна площа, яку часто порівнюють із вітальнею міста. Місце, де місцеві мешканці та відвідувачі збираються насолоджуватися життям. Отже, Кальє-Майор — це не просто вулиця, а відправна точка для занурення в багату культуру і історію Памплони.

А як ви вважаєте, що робить вулицю особливою? Архітектура, історії, які вона розповідає, чи життя, що вирує тут? На Кальє-Майор ви знайдете все це і навіть більше.

Перед нами стоїть Парафія Сан-Лоренсо, розташована в самому центрі Памплони. Чи цікавилися ви колись, чому саме ця церква так тісно пов’язана з сан-Ферміним? Відповідь криється в її історії та особливій каплиці.

Спочатку церкву збудували в 13 столітті, тож вона є справжнім свідком минулого. Однак те, що ви бачите сьогодні, — це вже не оригінал: у 1901 році фасаду надали сучасного вигляду у неокласичному стилі. Це надає будівлі чітких, елегантних форм, що відрізняє її від часто інтер'єрно багатих фасадів інших церков.

Особливу увагу варто звернути на каплицю сан-Ферміна, прибудовану до церкви в 18 столітті. Тут ви знайдете вражаючу барокову вівтарну картину зі святим Ферміним — центральною постаттю для Памплони та відомих свят на його честь. Чи знаєте ви, що саме тут щороку 16 січня відзначають Свято реліквій сан-Ферміна? Під час нього у братство приймають нових членів, які опікуються шануванням святого.

Парафія Сан-Лоренсо — це більше, ніж просто місце богослужінь, це живий осередок громади. Кілька разів на день тут відбуваються меси, зокрема спеціальні служби на честь святого Ферміна. Це робить церкву духовним центром, глибоко вплетеним у культуру Памплони.

Якщо придивитесь уважно, відчуєте зв’язок між архітектурою та історією — від середньовічних коренів до неокласичного фасаду та барокової каплиці. Це місце, яке дихає історією і в той же час живе сьогоденням.

Тож наступного разу, коли гулятимете вулицею Каєль Майор, пам’ятайте: ця церква — не просто будівля. Вона розповідає історії століть, віри та міста, яке дбайливо зберігає свої традиції.

Отже, ми стоїмо у Парку Таконера — найстарішому парку Памплони, який відкритий для відвідувачів з 1678 року. Уявіть собі, як змінювався цей парк протягом століть і як він досі залишається зеленим серцем міста. Маючи площу близько 9 гектарів, тут достатньо місця, щоб втекти від шуму старого міста і просто перепочити.

Що робить цей парк особливим? Його французький стиль, що робить його одним із перших романтичних садів у Іспанії. Це означає, що тут ростуть не лише дерева та квіти, а й сам простір створений з великою увагою до деталей, щоб подарувати спокійну та гармонійну атмосферу. Ви колись бачили парк із такою багатою історією?

Справжньою родзинкою є ров навколо парку, в якому розташований невеликий зоопарк. Тут можна побачити оленів, качок, кроликів і навіть павичів — доволі незвичайне поєднання у самому центрі міста. Виглядає так, ніби природа отримала тут невеличку сцену, де ви можете бути зовсім близько.

Також у парку є кілька пам’ятників, присвячених видатним особистостям. Наприклад, монумент тенору Хуліану Гайярре, відкритий у 1950 році, та пам’ятник композитору Іларіону Еславі, який знаходиться тут ще з 1918 року. Ці твори мистецтва розповідають історії про людей, які вплинули на культурне життя Памплони.

Якщо хочеться відпочити, тут є кафе «Віденське кафе», розташоване у приміщенні колишньої велопрокату, де можна замовити каву та солодощі. Це ідеальне місце, щоб підзарядитися та насолодитися виглядом парку.

Ще одна порада: у парку є зона Wi-Fi, тож ви завжди можете швидко знайти інформацію або поділитися враженнями. Найкраще те, що Парк Таконера відкритий щодня і завжди радо прийме вас знову, щоб ви могли насолодитися тишею та зеленню.

Тож як щодо того, щоб зараз прогулятися його стежками, поспостерігати за тваринами або просто поглинути атмосферу? Іноді саме такі місця роблять місто живим — не лише своєю історією, а й тим, що ви переживаєте тут і зараз.