Від ратуші до винних погребів: церкви, підвали та оглядові майданчики поруч із Харо

Поглянь на фасад цієї будівлі — це ратуша міста Гаро, яку також називають Casa Consistorial. Її збудували у XVIII столітті, точніше між 1769 та 1778 роками, у стиль неокласицизму. Чи задумувався ти колись, чому багато історичних будівель у Іспанії мають такий чіткий, симетричний вигляд? Це ідеальний приклад: чіткі лінії, оброблений камінь і стримана елегантність, що одразу привертає увагу.

Особливо помітна напис над входом, що нагадує про правління Карла III. Це свідчить про тісний зв’язок історії цього міста з іспанською монархією. А зверху на фасаді — годинник, встановлений у 1857 році, який з тих пір став невід’ємною частиною міського пейзажу. Уяви, як раніше люди дивилися на нього, щоб планувати свій день, без смартфонів чи цифрових пристроїв.

Нижній поверх прикрашають аркади з круглими арками, які не лише красиві, а й захищають від сонця й дощу. Вище простягається суцільний балкон — ідеальний, щоб вітав людей під час важливих подій або виголошував промови. Чи замислювався ти, як було стояти тут понад 200 років тому і відчувати особливу атмосферу?

Ратуша розташована на площі Plaza de la Paz — центральному майдані Гаро. Це серце міста, де збираються люди, живуть і святкують. Будівля розповідає про час, коли Гаро був економічно сильним, і це відображено в архітектурі. Вона не просто адміністративна будівля, а живий шматок історії, що й досі приваблює відвідувачів.

Наступного разу, проходячи повз ратушу, пам’ятай: за її стінами ховається набагато більше, ніж просто бюрократія. Тут поєднуються мистецтво, історія і повсякденне життя людей — саме це робить такі місця надзвичайно цікавими.

Ось ми стоїмо перед церквою Санто-Томас — вражаючою будівлею, яка глибоко вкорінена в історію Гаро. Чи знаєш ти, що будівництво цієї церкви розпочалося ще в XVI столітті? За це відповідальний Хуан де Расінес, який разом із Педро де Расінесом та його сином Родріго керував роботами. Пізніше, у XVII столітті, Педро де Орігоїтія та Андрес де Венейа продовжили завершення — справжня спільна праця поколінь.

Подивись навколо: церква має три нави, накриті зоряними склепіннями. Ці витончені склепіння спираються на колони та пілястри, які надають простору особливої легкості. Ти коли-небудь бачив головний портал, оформлений як величезний ретабло? Саме це тут і є. Він багато прикрашений сценами хресного шляху та зображеннями апостолів — ніби кам'яна книга, що розповідає історії.

Ще одне вражаюче — головний фасад у стилі платереск, створений Феліпе Бігарні. Він вважається одним із найвідоміших скульпторів іспанського Відродження. Його робота тут — справжнє свідчення мистецької історії, яке демонструє, як архітектура та скульптура можуть органічно поєднуватися.

Цікава також суміш стилів: у той час як хор виконаний у пізньоготичному стилі, основний неф характеризується архітектурою Відродження. А вежа? Вона переважно барокова і навіть слугувала зразком для інших веж у регіоні Ла-Ріоха.

Церква Санто-Томас розташована біля підніжжя пагорба Ла-Мота, також відомого як Ла-Аталайя — первісного центру Гаро. Це робить місце не лише історично важливим, а й географічно привабливим.

Ще одне питання на роздуми: чому цю церкву в 1931 році оголосили національним пам'ятником мистецтва та історії? Відповідь криється в її унікальній архітектурі, тривалій історії будівництва та значенні для регіону. Вона є живим свідченням культурного розвитку Гаро та Ла-Ріохи.

Приділи хвилину, щоб помітити деталі, які роблять цю церкву особливою. Від тонких склепінь до майстерного фасаду — у кожному камені тут закладена історія.

Ми стоїмо в особливому місці — відлюдництві Сан-Фелікс де Бібліо, високо на скелях Бібліо, всього за кілька кілометрів від Гаро. Чи замислювалися ви колись, як це — опинитися в місці, яке понад 1300 років має духовне значення? Саме тут жив Сан-Фелікс, відлюдник VI століття, якого шанують не лише як святого, а й як вчителя Сан-Мільяна, іншої важливої постаті регіону.

Перша каплиця на цьому місці була побудована у 1710 році — значно пізніше за часи Сан-Фелікса — точно там, де він жив і помер. Якщо оглянутися, ви обов’язково помітите статую Сан-Фелікса, що стоїть тут з 1964 року. Він зображений із відкритою книгою в руках, що підкреслює його роль учителя та провідника знань. І ось цікавий факт: статуя підсвічується вночі і сяє настільки яскраво, що її видно на кілька кілометрів — справжня візитна картка цієї місцевості.

Але відлюдництво — це не лише історія, а й затишне місце для відпочинку. Навколо знайдете тінисті місця для пікніка та пішохідну стежку, яка веде до оглядового майданчика. Звідти відкриваються неймовірні краєвиди на навколишні виноградники й простори долини Ебро — ідеальне місце, щоб перепочити і насолодитися природою.

Чи знаєте ви, що відлюдництво відіграє центральну роль у одному з найвідоміших святок у Гаро? Щорічно 29 червня тут стартує знаменита «Битва вина». Перед початком святкувань учасники збираються на процесію до відлюдництва, де проходить служба. Потім починається розпилення червоного вина — видовищна подія, яку варто побачити, якщо ви опинитесь тут.

Ще один момент: у вересні відбувається традиційна паломницька хода до відлюдництва. Учасники разом обідають і повертаються до Гаро. Це свідчить про те, наскільки живим і важливим є це місце для місцевих.

І наостанок – цікава деталь: скелі Бібліо відомі не лише через відлюдництво, а й завдяки своїм геологічним формаціям і археологічним залишкам кельтіберського укріплення залізної доби. Тут переплітаються історія, природа та культура в дивовижний спосіб.

Отже, наступного разу, коли будете тут, знайдіть хвилинку, щоб відчути атмосферу цього неповторного місця. Як гадаєте, скільки історій могли би розповісти ці скелі?

Отже, ми стоїмо в парку Ніколас Очаран, місці, що має значно більше історій, ніж може здатися на перший погляд. Чи задумувалися ви колись, як парк дістає свою назву? У цьому випадку все просто: Ніколас Очаран був людиною зі справжньою пристрастю — фотографією. Він був не лише підприємцем, а й нагородженим фотографом, який у 1904 році здобув перемогу на Національному конкурсі стереофотографії. Саме це пояснює, чому це місце насичене історією.

Сам парк розташувався на ділянці, яку Ніколас Очаран спочатку обрав для будівництва свого палацу. І цей палац справді вражає: зведений у 1901 році в еклектичному стилі, фасад якого виконаний з рожевого та білого мармуру й обрамлений десятьма іонічними колонами. Поєднання грецьких італійських архітектурних елементів робить будівлю справжньою прикрасою.

Але це ще не все. У 1914 році додали неоготичний замок, оточений мавританською стіною — рідкісне і захопливе поєднання. Тут навіть є невеличка обсерваторія, що свідчить про різносторонні захоплення Ніколаса Очарана.

Якщо зараз ви замислитесь, що ж ще робить цей парк особливим, окрім архітектурних споруд, то просто озирніться навколо: в парку росте понад п’ятдесят видів дерев, серед яких екзотичні, як-от кокосові пальми, секвої та гінкго. Чи знали ви, що гінкго іноді називають «деревом надії» через його лікувальні властивості? Прогулянка цим парком — це не лише насолода для очей, а й маленька подорож світом рослин.

У парку також розташована приватна каплиця та будинок для садівників, які доглядають за територією. Все це разом створює унікальне місце, де історія, природа й архітектура переплітаються в захопливому симбіозі.

І наостанок цікавий факт: у 1984 році весь цей комплекс оголосили об'єктом культурної спадщини Іспанії — особливим знаком уваги до цінних культурних надбань. Ще один стимул придивитися уважніше та відкрити для себе деталі, що роблять цей парк справді неповторним.

Ми зараз стоїмо перед виноробнею CVNE, заснованою у 1879 році братами Раймундо та Еусебіо Реаль де Асуа. Вже тоді було зрозуміло: вино з Ла-Ріохи має бути не просто хорошим, а надзвичайним. Чи знали ви, що CVNE досі лишається сімейним бізнесом, який у п'ятому поколінні ведуть нащадки засновників? Це означає, що в кожній пляшці більше ніж 140 років пристрасті та досвіду.

Чим CVNE так особливий? По-перше, вони володіють понад 1000 гектарами власних виноградників — це справжній масштаб! Це робить їх одними з найбільших приватних власників виноградників в Іспанії. І це відчувається у смаку: їхні вина відомі своєю вишуканістю та захопливим потенціалом для старіння. Іншими словами, вони не тільки з роками стають кращими, а й розкривають нові, цікаві відтінки аромату.

Справжньою родзинкою є так зване "Ейфелеве судно" — винний льох, спроектований у 1909 році Гюставом Ейфелем. Так, саме тим інженером, що збудував Ейфелеву вежу в Парижі! Ця унікальна споруда використовується для витримки вина і вражає поєднанням традицій і новаторства.

CVNE пропонує кілька винних лінійок: від Cune та Imperial до Real de Asúa і Monopole. Особливо відомий Imperial Gran Reserva, який у 2013 році отримав нагороду «краще вино світу» — подія безпрецедентна для іспанського вина. Уявіть, скільки турботи та майстерності вкладено в таку пляшку, щоб заслужити таку високу оцінку.

Тут, у історичному кварталі Barrio de la Estación, ви під час екскурсії зможете побачити, як традиції та сучасні методи виноробства йдуть пліч-о-пліч. CVNE ретельно зберігає старовинні рецепти та водночас гарантує найвищу якість. Тож наступного разу, коли відкриєте пляшку вина з Ла-Ріохи, пам'ятайте: за кожним ковтком стоїть історія, яка веде прямо сюди.

Ось ми стоїмо в залізничному районі Гаро — місці, що є не просто частиною міста, а справжнім серцем виноробної культури Ріохи. Ви коли-небудь задумувалися, як виноградники цього регіону стали такими відомими? Велика частина відповіді криється саме тут, поруч із залізничним вокзалом.

У 1863 році Гаро було приєднано до залізничної мережі. Це стало справжнім проривом, адже звідси вина могли швидко й ефективно доставлятися по всій Європі, насамперед у Францію. Це не лише запустило рух торгівлі, а й значною мірою вплинуло на розвиток цього району.

Огляньтесь навколо: історичні виноробні, що ви бачите, — це не звичайні виноградники. Імена як-от Lόpez de Heredia Viña Tondonia, CVNE, La Rioja Alta, Bodegas Muga та Bodegas Bilbaínas символізують традиції та якість, які сягають корінням у XIX століття. Їхні кам'яні та дерев'яні будівлі наче маленькі капсули часу, що відкривають прямий погляд на історію виноробства.

Чи знали ви, що тутешні винні льохи часто називають «катедрами Ріохи»? Причина в ідеальних умовах: стабільній температурі та оптимальній вологості повітря, які допомагають винам поволі та рівномірно визрівати. Результат — вина з характером і глибиною, які цінують у всьому світі.

Окрім винної традиції, район має й сучасний вимір. Музей сучасного мистецтва Гаро «Ель Торреон» демонструє, що тут живе не лише минуле, а й сучасне мистецтво. Цікаве поєднання, що робить цей район живим і багатогранним.

Уявіть, що ви зараз заходите до однієї з виноробень, щоб відчути історію на запах і смак, що закладена в кожній бочці. Саме це робить залізничний район особливим: тут переплітаються традиції і сучасність, минуле і сьогодення, запрошуючи вас стати частиною цього захопливого світу.

Тож, наступного разу, коли ви будете стояти на вокзалі, пам’ятайте: часто саме такі місця розповідають більше, ніж можна уявити з першого погляду — і в Гаро це точно так.

Отже, ми стоїмо перед виноробнею Муга, розташованою в самому серці міста Харо — центрі виноробства Ріохи. Цей винний дім належить родині Муга ще з 1932 року — справжня сімейна історія, що живе і досі. Уявіть собі: все почалося з Ісаака Муга та його дружини Аурори Каньйо, які перетворили свою любов до вина на справу життя.

Що ж робить Муга особливою? Звичайно, поєднання традицій і майстерності. Чи знаєте ви, що тут досі власноруч роблять дерев'яні бочки на власній майстерні? Це досить рідкісне явище і свідчить про те, як високо цінують якість і індивідуальний підхід. Кожна бочка створена вручну — справжня ремесляна робота, яку ви відчуєте на смак вина.

Виноградники розкинулися на приблизно 250 гектарів плато, на яке впливають різні кліматичні зони — атлантична, середземноморська та континентальна. Ця суміш дарує винам цікаві аромати та особливу складність. Основний сорт — темпранільйо, але також використовують гарначу, мазуело, грасіано, мальвазію та віуру. Так виникає розмаїття, що варіюється від насичених червоних до елегантних білих і рожевих вин.

Задайте собі питання: як виноробня протягом майже століття зберігає стабільно високу якість вина? Відповідь у поєднанні перевірених методів та сучасних технологій. У Муги збір винограду проходить вручну, а сучасне виробництво забезпечує оптимальні умови для виготовлення вина.

Серед родзинок — відомі вина, як-от Муга Резерва, Селексьйон Еспеціаль чи Торре Муга. Вони користуються попитом не тільки в Іспанії, а й у всьому світі, отримали численні нагороди. Їхній стиль — класичний для Ріохи: елегантний, складний і з чіткою індивідуальністю.

Якщо ви тут, неодмінно зазирніть за лаштунки: Муга пропонує екскурсії та дегустації, де можна ближче познайомитися з пристрастю та точністю, вкладеними в кожен етап. Так вино стає не просто напоєм, а справжнім досвідом.

Ще один важливий аспект — сталий розвиток. Виноробня Муга піклується про екологію та поважає природу — це дуже важливо в наш час.

Отже, наступного разу, коли триматимете в руках вино Муга з Ріохи, пам’ятайте, що насолоджуєтеся частинкою історії та ремесла, створеного тут, у Харо, з великою відданістю.

Ми зараз біля виноробні Лопес де Ередія в місті Гаро, де з 1877 року живе справжня винна традиція. Чи задумувалися ви колись, як це – коли виноробня існує понад 140 років і передається в одній і тій же родині? Саме таке місце перед нами — Марія-Хосе Лопес де Ередія керує виноробнею п’ятого покоління, яка вважається однією з найстаріших і найвідоміших у регіоні Ріоха.

Особливість цієї виноробні не лише в її віці, а й у способі виготовлення вина. Тут не використовують сучасні сталеві баки, а віддають перевагу великим діжкам із американського дуба – їх тут близько 15 000, виготовлених власними майстрами і збережених десятиліттями. Це надає винам унікальний характер, що відрізняє їх від багатьох інших у Ріоха.

Цікаво, як довго витримують вино? Відповідь вас здивує: вина дозрівають тут значно довше, ніж зазвичай. Наприклад, Гран-Резерва перебуває в дубових діжках щонайменше дев’ять років – це майже ціле десятиріччя терпіння та майстерності, які відчутні в кожному ковтку.

Виноградники виноробні величезні – 170 гектарів, розділених на чотири окремі ділянки: Віінья-Тондонія, Віінья-Кубільйо, Віінья-Босконія та Віінья-Законія. Тут ростуть класичні сорти Ріоха, такі як Темпранільйо, Гарнача, Мазуело та Грасіано, а також білі вина з Віури та Мальвазії.

Ще однією цікавинкою є архітектура: під нашими ногами знаходяться погреби, викопані в скелі на глибину до 15 метрів, які вміщають понад 13 000 діжок. А якщо поглянути вгору, помітите павільйон для дегустацій, спроектований знаменитою архітекторкою Захою Хадід — вона створила сучасну інтерпретацію винної карафи.

Тут традиції цінують понад усе, проте це не означає відсутність розвитку. Філософія виноробні поєднує найкращі традиційні методи з відкритістю до інновацій.

Отже, коли наступного разу будете куштувати вино Лопес де Ередія, пам’ятайте: у ваших руках частинка історії, створена з терпінням, пристрастю та повагою до природи. І чесно кажучи — скільки виноробень ви знаєте, які так міцно тримаються за свої корені і водночас залишаються такими живими?

Отже, ми стоїмо перед виноробнею Ла Ріоха-Альта, прямо в місті Харо — центрі іспанського виноробства. Ще в 1890 році п’ять баскських родин об’єдналися, аби створити щось особливе — виноробню, яка й дотепер символізує якість та традиції. Уявляєш, як це було, коли вони вирішили об'єднати свої зусилля та разом виробляти вино? Саме так і народилася компанія La Rioja-Alta S.A.

Через кілька років, у 1904-му, відбулося важливе об’єднання з виноробнею Арданса. З цього поєднання з’явилося легендарне Gran Reserva 890 — на честь року заснування. Ці вина — не просто напої, а оповідь про покоління, що вкладали свою пристрасть у кожну пляшку.

Знаєш, виноградники Ла Ріоха-Альта займають близько 415 гектарів. Віковий середній вік лоз — 25 років, що додає вину глибини та багатства смаку. Основний сорт — Темпранільйо, доповнений Гарнача, Грасьяно та Мазуело. Кожен суцвіття збирають вручну, перед тим як помістити у дубові бочки власного виготовлення. Саме так створюється класичний стиль ріохи — елегантний і складний.

Щиро кажучи, хто б подумав, що вино тут легко збережеться 10 років і більше? Це свідчить про довговічність і високий стандарт цих вин. Особливо відомі Gran Reserva 890 і 904, а також Reserva Viña Ardanza — справжні символи, які варто спробувати.

Цікаво знати: у травні 2025 року Гільєрмо де Арансабаль Біттнер став новим керівником виноробні. Він веде бренд у майбутнє, де поєднуються традиції та інновації. А виноробня сама підтримує сталий розвиток — використовує екологічні корки та відновлювані джерела енергії, піклуючись про довкілля.

Уяви, що ти стоїш у історичному районі вокзалу Харо, оточений столітньою історією виноградарства. Ла Ріоха-Альта — це не просто виноробня, це живий шматок іспанської культури, який не раз отримував міжнародне визнання. Вина тут не просто смачні, це смак терруару, який можна відчути.

Наостанок невеликий виклик: коли наступного разу куштуватимеш Rioja, спробуй відчути історію та пристрасть, що в кожній пляшці. Адже у Харо, у Ла Ріоха-Альта, вино не просто роблять — його живуть.